Це привітання
без перекладу
зрозуміють воїни-«афганці», котрі виконували інтернаціональний обов'язок
за
сотні кілометрів від рідного дому.Вони не лише так вітають тих, хто пізнав
ціну чоловічої дружби, ділився останнім шматком хліба, не шкодував життя, аби
врятувати друга, а й подумки звертаються до хлопців, котрі навіки залишилися
юними, бо їхні душі понесли на небеса кулі та снаряди душманів.
Можливо, висловили б побажання жити Анатолію Бодуну нинішні ветерани афганської
війни, але, на жаль, печівець уже не почує голосу друзів: у 1983 році підступна
куля обірвала юнацьке життя.
- Він пішов на війну, виконуючи наказ Вітчизни, не
набагато старшим від вас, - сказав дітлахам на урочистій лінійці з нагоди
відкриття меморіальної дошки в Хорошеозерській школі заступник голови районної
спілки ветеранів Афганістану Микола Шурша. - І ваше завдання - свято берегти
пам'ять про свого земляка.
Проникливі слова про воїнів-інтернаціоналістів сказали заступник
голови райради Володимир Остапенко та воїн-«афганець» Володимир
Лазоренко.
Коли з-під білого простирадла відкрилася мармурова дошка, на якій
зображений молодий солдат-афганець, то здалося, що він промовив наказ нам: «Бережіть
мир, цінуйте життя...»
Варто
додати, що фінансовий тягар із виготовлення пам'ятних дощок воїнам-«афганцям»
узяв на себе народний депутат України від Партії регіонів Едуард Анатолійович
Прутнік.
Андрій
ДОНЧЕНКО.
Районна громадсько-політична газета "Вісті Борзнянщини" № 42, 25 травня 2010р.